четвер, 11 липня 2013 р.

Бовсунівські бабусі. Відео. Враження. Дякую.

 Кружечок якихось трохи насторожених  і трохи зніяковілих ніби бабусь скупчився біля блакитного бусика, ми тоді поверталися з пошуків пригод в місті Радивилів. До них одразу почали підходити люди, активна жіночка (котра потім виявилась дочкою однієї з них) доволі легко вивела їх зі стану зніяковіння і почала їх розворушувати, за декілька хвилин вже лунала пісня, я була так захоплена мотивом і атмосферою створеною цим співом, що на словах не концентрувалась, та й зізнатися я рідко одразу ідентифікую слова в народному співі. А вони стояли кружечком і співали, лунко, об'ємно, щось з ткацьких пісень. А я бачила собі зелену галявину і їх тільки молодих, або не їх зовсім, але ще молодих, сильних дівчат в котрих ще все життя попереду і в співі,  уявляла з проекцією на сьогодення і в цьому якась така здавалася б мені наявна енергетика, от якби справді замість пива ввечері в садочку на колінах у хлопців з цигарками, дівчата виходили б у двори і співали, кружляли, дихали, плели коси і підступно підморгували парубкам... Я цілком не можу сформувати те моє видіння, але воно було захоплююче і набагато значеннєво глибше, ніж ото я зараз передаю словами.
 Ми аплодували і у всіх в очах стояли сльози.
Потім вони були на відкриття лекційного дня, розповідали, сміялися, дякували (господи! за що ж! ні, я розумію їхню вдячність, але ж як правильно віддячити нам, аби вони розуміли і відчували на скільки важливі для нас?!), підколювали одна одну, загалом між ними такі теплі і щирі стосунки, ніби бачиш реально таких подружок підлітків, тільки набагато чистіших і сентиментальніших ніж у наш час (як у Квітки-Основ'яненка (такі душі, такі стосунки ніжні, дбайливі, трохи задеркуваті дійсно існують!)). 
Потім вони співали вночі десь після 24-ої, ох і бабці!) 
А на завтра вони вже відплясували на галявинах Пляшевої, усміхнені, заплакані, щасливі і я вчилась трохи прясти і навіть є така фотокарточка: фото молодих рук і їхніх старечих, що тримають разом одну нитку, святих їхніх долонь світлину. Скільки в них запалу, скільки життя, сміху, мелодії й звуку, я зачарована і схилена перед ними, їм же всім, на хвилиночку, більше 80-ти років..
 П.С. А ще приїхавши додому я дізналась, що моя бабуся теж вміє прясти, і вона навчить мене ;Р

Я працюю з ютубом вперше, він звичайно жере якість, але все ж..

"Чорноморець" у виконанні бабусь)


3 відео по знайомству з бабусями. Вони там за своє життя розповідають, рядюшки, килимки зроблені їхніми руками можна побачити.

частина перша


частина друга

частина третя

І ще трохи пісень. Тепер петрівка)

Дякую усім за увагу.
Дякую бабусям, хоча зараз вони цього не чують, не читають, але довгих років їм!

2 коментарі:

  1. Спасибі за таке тепле відношення до автентики ,це рідкісні зараз почуття серед молоді...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Можливо.. і рідксні.. переважно. Але я ніяковію, коли за таке дякують. так просто має бути, і все.)

      Видалити