пʼятниця, 2 серпня 2013 р.

Майстер-клас "Трояндова шпилька". Керамічна флористика

Зараз я приїхала до Києва, і планую багато майстер-класів. Перший відбуватиметься 8-ого серпня.
Місце проведення: Арт-центр Якова Гретера (ТЦ "Більшовик") Вадима Гетьмана 6.
Час проведення: 16.00-18.30

По суті: глина + олійні фарби + стеки + пензлі + руки + хороший майстер (як я себе люблю =Р)
З матеріалу холодної порцеляни (тайської глини) в техніці керамічної флористики кожен відвідувач створить ніжну трояндочку на шпильці, зуб даю)
Навіть той, хто ніколи не працював з глиною - не переживайте, поясню, покажу, вашими руками декілька елементів, і все буде ок!)
По вартості : 100 грн
По кількості: 5 учасників максимум, тобто обов'язковий запис, дзвоніть мені 0509418069, або пишіть прям сюди https://www.facebook.com/ciri.lyanka в особисті повідомлення)






субота, 27 липня 2013 р.

А тепер питання, то що в державі ніколи нічого не зміниться?

На Волинське віче їдучи, мені пощастило сидіти поряд з однією прекрасною дівчиною Марією Сніжною, психологом-теоретиком (на скільки я зрозуміла), що займається обдарованими дітьми. І так склалась розмова, що ми обговорювали певне насильство над дітьми, в школах, в дитсадках, в сім'ях, ми не казали про особливо жорсткі форми, а про доволі розповсюджені - придушення особистої думки; крик, як знаряддя впливу; певні приниження; ремінь/лозина і т.д, як покарання. І вреші вона висловила дуже цікаву думки, що існує теорія мовляв сторонній, що споглядає ці речі, сприймає все то набагато болісніше, ніж учасники. Далі вона розказала, що якось прогулюючись з сином зустріла подругу з дитиною, і та якось особливо жорстко (на її думку) поводилась з малим, наволала на дитину, вдарила, і син Марії також був шокований, бо він не звик до такого ставлення.

Ну, загалом це такий вступ.. Справа в тому, що це дуже серйозна закономірність. Я з дитинства бунтую в школах, гуртках, університетах і т.д., коли бачу якісь несправедливості, неадекватності, приниження, непрофесійності і часто стикаюся з пасивністю своїх "колег". Навіть коли якісь негативні дії направлені на них, а не на мене, я намагаюсь їх захищати, сперечаюсь, а вони часто лише деяк підтримують мене і впринципі, аби довести їх до якогось реального протесту треба дуже довго над цим працювати. Їх можуть потроху маленькими кроками все більше утискати в правах, а вони на це дивляться, як на дане, і їм щось змінювати не так вже й тре.
 І я припукаю, що мабуть вони просто в більшості звиклі з дитинства до такого ставлення і місця. Мені пощастило, в мене мама за освітою викладач молодших класів, закоханий у професію, вона там перед моїм народженням начитувалась з батьком спеціальних книжок по вихованню дітей, готувалась, і я вже росла в розуміючому, поважаючому, уважному середовищі, а з багатьма дітьми звичай як? Крикнув, заборонив, не пояснив, посварив, не похвалив, вдарив, аби швидше "зрозуміла" дитина і т.д. От люди з дитинства і привчені до цього, вони іншого просто не знають, в них з найменших рочків закладається ця пасивність перед приниженнями, придущеннями і обмеженнями.
А тепер питання, то що в державі ніколи нічого не зміниться?
Адже ця ж сама закономірність діє і між "народом" та "владою", ті самі ще з дитинства привчені до пасивності люди.. І часто чую порівняння з протестами в Європі, де за найменші утиски ті самі студенти виходять на вулиці.
Я поки в якихось ошарашених і засмучених думках...

А можливо я все не правильно зрозуміла і все, що надумала - брєд)

четвер, 25 липня 2013 р.

Шукаю майстра-вчителя. Шарнірні ляльки.

Минулої сесії, тобіш взимку. читала я роботу Нечуя-Левицького "Світогляд українського народу. Ескіз української міфології" І чогось тоді так врізалось мені  в задуми бажання створити колекцію шарнірних ляльок з образами навіяними роботою. Потім додалися до ескізів в голові ще й оточуючі інсталяції, приплелася певна еко-тематика, і врешті я (після Волинського віча) вирішила ще й одягнути їх у міні колекцію одягу, який я давно розробляю ( з укр. етно елементами). Отже картина готова і проситься на папір.
 Друзі, дуже шукаю хорошого майстра лялькара, котрий готовий навчити. За гроші, або бартером ( я можу навчити керамічній флористиці).
 Просто розумію, що з навчанням, викладанням, замовленнями, роз'їздами, і всіма іншими справами часу на самостійне опанування мистецтва в мене не має, тобто я не хочу щоби це розтягувалось на дуже довго.)
буду дуже вдячна за поради, контакти та репости) Дуже-дуже!)

                     Аторство підписане

Не шарнірка, але дуже крута лялька Паши Сетрової


 Лялька Марії Пікунової

Автор дівчина hiritai

Корейський майстер Gu mi-jeong

Ну, і відомої авторки Марини Бичкової




вівторок, 23 липня 2013 р.

Три Піони. Осніння історія. Керамічна флористика



Взагалі забула про них, стояли в залі за телевізором втопившись у величезній вазі. Аж поки мама не витягла їх, не поставила у маленьку кришталеву  на видному місці, просто так, прибираючи і мабуть не змислюючись. І навіть потім я якось ходила повз них, ну, піони, ну, робила колись.. А врешті прийшла в гості бабуся, і я бачу таку картину: заходить бабуня до зали, одразу звертає увагу на квіти, розпливається в усмішці (вона любить усілякі піони, айстри) підходить до них, і обрежно підтримуючи бутони знизу намагається їх понюхати, один, другий раз, моршить носа, потім якось дивно до них придивляється і через хвилину з якоюсь недовірою в голосі питає: "Вони не живі?"..
 Ото я й вирішила їх відфоткати.) Загалом квіти робилися до фетстивалю Терра Футура в Херсоні, як символічний подарунок Марії Корніловській, що пожертувала Херсонському обласному художньому музею ім. Шовкуненка свою колекцію картин. Вічні квіти, як символ вічної вдячності. Але про фест мені повідомили за 3 дні до початку, так що довелося робити такий собі перфоманс, "допрацювання" квітів прямо на виставці фестивалю разом з невеликими майстер класами, але за 4 години звісно квіти не доробились, і орги в принципі подякували, і зібравши все приладдя я пішла назад в студію) Потім добила таки піони і закинула чомусь їх далеко, аж за телевізор))
А! Відбувалося то все восени, і я наївна пішла до квіткових магазинів шукати живих піонів, аби побачити які вони є насправді, аби зробити їх якомога реалістичнішими. Продавчині з мене сміялися відчайдушно і радили звернутися до 12-ти місяців, аби надибати восени весняні квіти.)

І ще, існує в цих квітах одна особливість - хто помітить - пишіть)





                                      





                                      


Дякую за перегляд, то як знайшли цікавинку? ;)

неділя, 21 липня 2013 р.

"Ельфійська" прикраса.) Керамічна флористика

Презентую сьогодні нове творіннячко. Сама насправді не очікувала, що буде таке гарне.)
Робила на замовлення дівчині Алtьоні, замалювала ескіз їй ще у травні, але за домовленістю сіла робити тільки на цьому тижні, і ось сьогодні відбувся остаточний процес збірки. Збирала і танула..)
Все більше закохуюся у холодну порцеляну японських виробників, вона в деяких моментах примхливіша, але результат, якості її неперевершені, скоро ще думаю спробувати modena soft. Але то вже інша історія)
Отож знайомтеся:
до збірки

Вже зібране)

І на волоссі, справді, щось ельфійське в цьому є)





Деталі:



Аж важко від серця відривати, надсилаючи дівчині) Так що замовляйте щось нове і прекрасне, аби я не сумувала ;)



неділя, 14 липня 2013 р.

Еустома

 Зараз роблю на замовлення прикрасу на волосся в деяк ельфійському стилі) Там буде декілька різних квітів - одні з яких еустома. В зв'язку з цим назбирала в неті зображень, які дозволяють гарно роздивитись квітку і вирішити (придумати) яким саме чином її робити.
 Ділюся зображеннями, може кому стане в нагоді)













четвер, 11 липня 2013 р.

Дівчата малюють дівчат. Виставка у Я.Гретера

Я би давно хотіла побачити картини з гарними чоловіками, такими, щоби при погляді на них перехоплювало подих і бігли мурахи по спині, з очима в прищурі, з легкими іронічними усмішками, або щирих і з дбайливими руками. В костюмах, розхристаних в шортах з купою кишень, з інструментами в руках, з квітами, закоханих, засмучених, зосереджених, в шляпах і з грайливо підв'язаними хустками, диких, шикарних, різних. Я би мабуть навіть хотіла б навчитися їх малювати, знати де і який м'яз, і як правильно підкреслити рельєф і кинути тінь.
 Та натомість я все і усюди бачу дівчат, жінок, різноманітних красунь, і здається мені зараз у нас пропала культура красивих хлопців ( я не кажу про різноманітних метросексуалів, ні, ні і ще раз ні! цим жеманним, блискучим і вилизаним женомужам - ні!)

А до чого я все?)
Була минулого тижня на відритті виставки двох дівчат Уляни Нешевої і Петри Рубар в Арт-центрі Якова Гретера, що мабуть є їхніми псевдонімами, хоча хто зна) Зараз модно мати дивацькі імена.
Тихі картини внутрішнього пошуку, заглиблення, трансовий стан, так і в переважній більшості гарні жінки, обличчя на грані забуття. Загалом дуже розповсюджений на сьогодення мотив, але гарна техніка (я в техніці не дуже але Ксеня - явний для мене авторитет, на це вказала). А я відзначаю те, що роботи гармонійні і доволі майстерні, те "інтуїтивне мазюкання", що опанувати може кожен, і що так цінується в сучасному світі там відутнє, і о Радість!
 Приємні кольори, цікаві ілюзії, котрі чоловіче око вихоплює набагато швидше))
Не можу сказати, що мене торкнуло, але нічого не засмутило, естетичненько і приємно, для відпочинку - раджу)
 А ще мене зацікавло і впринципі не одні ми підходячи до певної з робіт, і розглядаючи її, радились, чи те вищкрябане "Sex" замислене на картині, чи вже хтось з відвідувачів познущався?..)

П.С. І насправді роботи дуже схожі на своїх власниць. Побачиш - і не заплутаєшся де і чия.)
                                                                 Уляна Нешева

Деяке з робіт


Петра Рубар

 з робіт